Життєві сходинки – 3. Студентство

Кажуть, розвиток всього нині сущого відбувається по висхідній спіралі... Дивна, скажу я вам, та спіраль. Не знаю, як в інших країнах, а у нас чи не Укравтошосдор брав участь в її будівництві? Згадуючи своє дитинство і юність, не знаходжу в своїй пам'яті фактів, щоб хтось з моїх друзів-однолітків хотів би залишитись в якомусь проміжку часу: - в садочку, школі, інституті... Якось ми, у свій час, не сприймали ту, просякнуту нав'язливою ностальгією пісню:

Школьные годы чудесные,

С дружбою, с книгою, с песнею,

Как они быстро летят!

Их не воротишь назад.

Разве они пролетят без следа?

Нет, не забудет никто никогда

Школьные годы

Их не воротишь назад... Так, забути їх важко, але й повернути їх, про що так жалкує Євген Долматовський, слава Богу, неможливо!

Не повернути, а навпаки, ми старались з усієї сили вирватись з тих "чудових" шкільних років.