Монгольскими шляхами. Зуун Хараа

- Я ж казала тобі яйця купити, забув?

- Забув...

- Про Монголію ти все до кріхти вже 30 років пам'ятаєш! Всі вуха мені продзижчав!

- Вже 36... Хоч і не до кріхти... Стривай! Невже 36? А наче вчора було... До речі взимку в Монголії неможливо було забути купити яйця, бо ходили по них до магазину зі спціально зшитим з старої тілогрійки футляром, бо без футляра, поки донесеш - замерзнуть, а розморожені не такі смачні…

- Ти мені баки не забивай! То тобі футляр зшити щоб не забував, чи краще я вже сама сходжу, то швидше буде!

- Та що ти, голубонко моя! Не гнівайся на старого, вже йду, йду! А дорогою, може, ще щось цікаве про те незабутнє відрядження згадаю.

От іду і згадую незабутнє минуле, а як прийду, то запишу що згадав, якщо, звісно, не забуду... О, а за чим я йду?

Футляр, футляр... До чого тут футляр?

 А-а-а! Щоб яйця не померзли! Згадав!!!