Одіссея практиканта

Зустрічаючись з друзями, згадуючи минуле, як правило, питаємо і друзів і себе:

- А чи справді то було?

- А чи справді ті події траплялись саме з нами?

- Наче зовсім нещодавно… а й справді, коли ж то було?

- Та вже років 30… 40… 50… минуло…

- Та бути ж такого не може! Це ж було, наче, вчора!

- Ну, не вчора, навіть не позавчора, але ж було! І було саме з нами…

Найяскравіше згадується те, що, на той час, трапилось вперше, тоді, коли ще не притупилось гостре відчуття новизни.