Гостросюжетна повість грузинського письменника Кондрате Татарішвілі (1872-1929) "Мамелюк" розповідає про трагічну долю жертв страшного лиха феодальної Грузії - работоргівлі. Маленький грузинський хлопчик Хвича, викрадений розбійниками і вивезений в Єгипет, стає уславленим полководцем мамелюків ("білих рабів") Махмуд-беєм і в битві з наполеонівською армією знаходить свій трагічний кінець. Почутий з вуст пораненого ним венеціанського сотника передсмертний вигук рідною мовою "вай нана" миттю оживляє перед очима Хвичі-Махмуда призабуту вітчизну, батьків, друзів дитинства. І в убитому власноручно венеціанцеві він впізнає сина земляків-невільників Резо і Саломе, проданих у Францію.

"Блискучим історичним офортом, створеним рукою майстра епохи Відродження", назвав повість "Мамелюк" видатний грузинський поет Тіціан Табідзе. Читач має змогу особисто переконатися у справедливості цього твердження.