Серія неформальна. Два кольори

Випадок чи доля змусили п’ятдесятирічного журналіста-вдівця Леонардо Ґвер’єрі з його блискучим минулим та непевним майбутнім зустрітися із Мартіном Рошаром, тихим, замкненим у собі хлопчиною-сиротою, який самотньо намагається ужитися із власними проблемами? Леонардо та Мартін — зовсім не схожі ні за походженням, ні за віком, але в обох нелегка вдача. У Мартіна синдром Асперґера. І от Леонардо приймає несподіване рішення — покинути Мілан і перебратися до глухого, віддаленого місця посеред лісів та долин П’ємонтських Альп. Саме там, у тиші гір, спостерігаючи за хмарами у небі та доглядаючи за тваринами на пасовищах, хлопець віднайде самого себе, а його названий батько — втрачену душевну рівновагу. Дуже світла поліфонічна історія, сповнена людяності та чутливості — про зміни, батьківство, юність, дорослішання, де батько й син приходять до розуміння самих себе через спілкування із природою, відродивши в душах найголовніші невмирущі цінності: простоту та красу. “У повісті Фаджані гори перетворюються на місце, де прихований голос почуттів м’яко відбивається луною густими лісами та засніженими долинами” Джулія Чарапіка “Il Messaggero” “Неймовірно вдала робота: щира і сповнена почуттів у найкращому сенсі” Б’янка Ґаравеллі “Avvenire” “Дуже правдива історія, де тісно переплітаються любов, надії та мрії; заслуговує на уважне читання” “Gioia”