У монографії розглядаються лінгвокреативні механізми у мові старофранцузького періоду; їх роль в організації дискурсу як синтезу різних типів діяльності (мовленнєвої, когнітивної, комунікативної, соціальної). Досліджуються проблеми формування та функціонування лексико-семантичних мереж як дискурсивних складників, зокрема словотвірних, словозмінних, синонімічних, антонімічних серій слів. Особлива увага приділяється встановленню пріоритетів різноструктурних словотвірних одиниць, їх систематизації за номінативними та дериваційними значеннями та їх ролі у вербалізації типових діяльнісних ситуацій.
Для науковців-філологів, у першу чергу романістів, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться мовознавчими проблемами.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь