Для тих, хто повернувся із зони бойових дій, часто лише фізичне повернення недостатнє, щоб почати повноцінне життя. Їм також необхідно повернутися й психологічно. Важливою думкою автора є те, що суспільство не розуміє — людина, що прийшла з війни, не перестає ідентифікувати себе як воїна. Під час служби бійці здобувають навички та реакції, необхідні для виживання у постійній небезпеці, прийняття складних рішень й факту постійної смерті поряд. У цивільному житті цей рівень зібраності й пильності непотрібний, адже ситуація стає менш загрозливою, тому воїнам доводиться регулювати свої вибудувані моделі поведінки. Автор надає пояснення щодо проблем, які можуть виникнути у ветеранів, і дає практичні поради для подолання цих труднощів.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь