Боб Ділан не потребує представлення, тоді як його єдиний роман «Тарантул» дуже важко представити. Постмодерністська поезія в прозі, що скидається на нотатки з блокнота геніального музиканта і співака. Фрагментарна історія, де лише найуважніші й найвідданіші відшукають сюжет і глибини ліро-епічних смислів. Хоч насправді — це тарантела гітариста, який всіма вісьмома кінцівками витанцьовує на друкарській машинці, намагаючись ословити наш складний світ, дати йому ритм, голос і мелодію. І хоч Нобелівську премію з літератури Ділану дали не за «Тарантула», він точно заслуговує на якусь премію. Бодай «Приз читацьких симпатій».
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь