Коли говорять гармати... Антологія української воєнної прози ХХ століття

Війна - це завжди боротьба - за себе і з собою. Це душевні метання і звіряче прагнення вижити попри будь-що. Та навіть за таких умов люди намагаються зберегти духовність і культуру. Прикладом цього є тексти антології "Коли говорять гамати", створені під час і після непростих часів визвольної боротьби.

До антології увійшли тексти на довколавоєнну тематику Г. Косинки, Л. Первомайського, В. Підмогильного, І. Сенченка, О. Слісаренка, Г. Тютюнника, М. Хвильового, Ю. Яновського. У них висвітлено атмосферу громадянської братовбивчої війни, червоного терору, навали гітлерівських нацистів і наслідки фашистської політики для всієї Європи, а також поневіряння дітей війни, відірваних від коріння й батьківської землі.

Про упорядника:

Віра Агеєва – літературознавець, критик, професор Національного університету Києво-Могилянська Академія. Лауреатка Шевченківської премії. Авторка книжок "Олекса Слісаренко" (1991), "Українська імпресіоністична проза" (1994), "Поетеса зламу століть: Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації" (1999, 2000), "Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму" (2003, 2008), "Поетика парадокса: інтелектуальна проза Віктора Петрова-Домонтовича" (2006), "Апологія модерну: обрис ХХ віку" (2011), "Мистецтво рівноваги: Максим Рильський на тлі епохи" (2012), "Дороги й середохрестя" (2016), "Візерунок на камені. Микола Бажан: життєпис (не)радянського поета" (2018), "За лаштунками імперії: есеї про українсько-російські культурні відносини" (2021)