Готель

Ця книга сподобалась мені не менше, ніж «Аеропорт». Гейлі знову демонструє свій талант майстра драматичних багатолінійних історій. Мене реально затягнуло - ти відчуваєш, ніби сам живеш у готелі: чуєш дзвінки на рецепції, бачиш втомлених покоївок, стурбованих менеджерів і спостерігаєш за драмами за зачиненими дверима номерів. Гейлі не лише пише про людей - він занурює в індустрію. Цього разу я краще розумію, що відбувається "за лаштунками" готельного бізнесу: як працює персонал, які бувають гості (і наскільки токсичними деякі можуть бути), як ухвалюються рішення, що можуть змінити долю готелю. Хочу зазначити, що персонажі тут надзвичайно живі - зі своїми сподіваннями, болями та прагненнями. Навіть негативні герої отримують тут гідний розвиток. Звісно, ця книга теж не нова (1965 рік), тому, як і в минулих романах, деякі аспекти трохи застаріли, але це ніяк не заважає насолоджуватись сюжетом і заглиблюватися у цей насичений атмосферний світ.