Запаморочення

Іду проти течії - більшість каже, що «Пазл» кращий. А мені от більше зайшло «Запаморочення». Проста ситуація: троє чуваків, собака, кайдани, льодяна печера - і напруга така, що аж зуби зводить. Так, і тут можна здогадатись, хто винуватець усього пиздецю, але це ще не кінець. Автор приберіг ще один твіст на фінал - і на цей раз він мене здивував. 📝 Сюжет: Одного "прекрасного" ранку Жонатан Тув’є прокидається… прикутим до скелі. У льодяній ущелині. Поруч - вірний пес і двоє незнайомців, які, схоже, теж нічого не розуміють і також в пастці🤯 Їжі майже нема, памʼять підводить, а підозри ростуть з кожною хвилиною. І тут починається справжня боротьба - не просто за виживання в цьому крижаному пеклі, а й зі своїми власними демонами... Бо найстрашніше - не холод і не кайдани. Найстрашніше - те, що кожен із них щось приховує... 📌Мої враження: Загалом - книга сподобалась. Це лише мій другий роман Тільє, але вже відчувається його стиль і авторські фішки. Не скажу, що всі вони мені подобаються, але в цілому - годно. Буду читати ще.