Предмет дослідження монографії – європейська модель тексту філософського роману в її різноманітних модифікаціях за різними підставами (роман культури, роман антикультури, власне філософський, інтелектуальний; лінійний, параболічний, дискурсивний тощо). Ґрунтуючись на комплементарності різних епістемологічних та загальногуманітарних підходів до аналізу тексту, автор досліджує текст філософського роману ХХ ст. в широкому універсально-культурологічному та філософсько-естетичному зрізі як текст культури та літератури. Наголошується специфічна ознака літератури ХХ ст. – щільний зв'язок багатьох культурфілософських течій з естетичною практикою, що спричинилося до творення певного типу філософування, різнобарвно проявленого в тексті філософського роману. Приміром, гетерогенність діалогічної філософії дається взнаки в полілогічному (поліфонічному) типі роману, гомогенність трансцендентальної – в екзистенціалістському, а синкретизм неоміфологізму – в параболічному тощо.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь