Навіть на руїнах понівеченої цивілізації ті, хто залишились, знають – старий світ не зник. Він лише спить, надійно укритий цими руїнами. Та чим може обернутися відчайдушне прагнення повернути принаймні якусь його частину? Нав'язливою ідеєю, що затьмарює мозок або ж метою, що розвіє туман сумнівів та вагань. Незначні дрібниці щоденного побуту, закинутий мотлох, довга вервичка спогадів – наразі єдиний зв'язок із життям, яке кожен в цьому світі волів би повернути.
А що як насправді всі спроби деконструювання минулого, що витікає, наче пісок крізь пальці, виявляться пошуком місця, куди ти завжди можеш повернутися? Місця, яке ти можеш вважати домом, де на тебе чекають.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь