Революційні конституції: харизматичне лідерство та верховенство права

Популізм є загрозою для демократичного світу, паливом для демагогів і реакційних натовпів - принаймні так хочуть переконати його критики. Але у своїй відзначеній нагородами трилогії «Ми, люди» Брюс Акерман показав, що американці неодноразово відкидали цю точку зору. Тепер він спирається 25 років наукових досліджень у цій важливій та дивовижній праці про походження, успіхи й загрози революційного конституціоналізму в усьому світі. Він переносить нас в Індію, Південну Африку, Італію, Францію, Польщу, Бірму, Ізраїль та Іран і докладно розповідає про труднощі, з якими зіткнулися народні рухи в їхніх повстанських кампаніях за конституційну демократію. Незважаючи на численні розбіжності, популістські лідери, такі як Неру, Мандела та де Голль, зіткнулися з подібними дилемами в критичні переламні моменти, і кожному вдалося щось не помічене, але важливе.