Відійшла у засвіти відома українська мисткиня та ілюстраторка Зоя Лісовська-Нижанківська

Українська культурна спільнота зазнала важкої втрати. У віці 98 років пішла з життя видатна українська мисткиня, живописиця та ілюстраторка Зоя Лісовська-Нижанківська, чий художній спадок став важливою частиною візуальної культури України та діаспори.
Шлях у мистецтві та ілюстрування класики
Зоя Лісовська-Нижанківська залишила глибокий слід в історії українського книговидання та образотворчого мистецтва. Протягом свого довгого творчого шляху вона створила унікальні ілюстрації до знакових творів української та світової класики. Зокрема, її художня інтерпретація прикрасила видання творів Михайла Коцюбинського та Лесі Українки, а також відомого американського письменника Торнтона Вайлдера. Її графічні роботи вирізнялися глибоким психологізмом та тонким відчуттям літературного тексту.
Автор
Михайло Коцюбинський
Автор
Леся Українка
Автор
Торнтон Вайлдер
Серед найвідоміших живописних та графічних робіт художниці особливе місце посідають такі твори, як «Вечорниці» (1955), «Богородиця» (1960), а також картини «Перед свяченням паски», «Скелі над морем», «Синій дім», «Дівчина з Буковини», «Біженці» та масштабна робота «Стиль життя» (1980). Роботи мисткині експонувалися на численних виставках у Європі та Америці, демонструючи світові багатство української душі та традицій.
Родина та культурне оточення
Зоя Лісовська-Нижанківська народилася у мистецькій родині з глибоким корінням. Її батько, Роберт Лісовський, був видатним українським графіком, учнем Георгія Нарбута та автором відомого логотипу авіакомпанії «Lufthansa». Мати, Стефанія Туркевич-Лукіянович, увійшла в історію як перша українська жінка-композиторка. Зростаючи в такому інтелектуальному та патріотичному середовищі, Зоя змалечку вбирала любов до рідної культури, що згодом відобразилося у кожному її полотні та малюнку.
Більшу частину свого життя художниця провела за межами України — у Великій Британії та Швейцарії, куди родина була змушена емігрувати. Попри тривале проживання за кордоном, вона ніколи не втрачала зв'язку з батьківщиною, активно працювала на благо української громади в еміграції та виховувала нові покоління митців у повазі до свого коріння.
Заповіт для майбутніх поколінь
У своєму інтерв’ю для платформи Destinations у 2023 році художниця поділилася теплими та водночас рішучими думками щодо майбутнього своєї батьківщини. Вона наголошувала на критичній важливості збереження національної ідентичності через мову.
«Я б побажала, щоб усі наші люди повернулися до національного скарбу – української мови. Щоб батьки вчили дітей по-українськи та не говорили після навчання до дітей по-російськи, адже Москва — наш ворог. Росіяни принесли багато лиха до України», — зазначала мисткиня, закликаючи плекати рідне слово як головний щит проти агресора.
Вічна пам'ять
Смерть Зої Лісовської-Нижанківської — це непоправна втрата для всього українського мистецького світу. Її спадщина продовжуватиме жити в ілюстраціях до українських книг, на полотнах у музеях та в серцях шанувальників її таланту. Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та колегам видатної художниці.
Схожі публікації

Внаслідок удару РФ по Києву загинула журналістка Марія Ївженко
Російська Федерація продовжує чинити криваві злочини проти цивільного населення України. Внаслідок ворожого обстрілу та влучання в один із бізнес-центрів Києва трагічно загинула талановита українська…

У межах проєкту «Недописані» ідентифікували 309 загиблих унаслідок війни діячів літератури
Ініціатива «Недописані», що фіксує злочини російських окупантів проти української культурної спільноти, оновила дані про загиблих діячів літератури. За останніми верифікованими даними, список втрат ук…

На фронті загинув військовий і поет Олексій Дегтярьов
Українська літературна спільнота зазнала ще однієї важкої втрати. На фронті під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець та поет Олексій «Льова» Дегтярьов, який зі зброєю в руках бо…

У Рівному заснували літературну премію імені полеглого поета Максима Кривцова
У Рівному оголосили про створення нової літературної премії, названої на честь українського поета та військовослужбовця Максима Кривцова, який загинув на фронті. Ініціатива покликана підтримати сучасн…

Пішла з життя журналістка, редакторка та ветеранка Олена Шарговська
Українська літературно-видавнича спільнота та військове співтовариство зазнали важкої втрати. Пішла з життя Олена Шарговська — відома журналістка, літературна редакторка, перекладачка, військова парам…

Внаслідок російського обстрілу Києва вдруге зруйновано склад видавництва «Книголав» та знищено десятки тисяч книжок
У ніч на 7 жовтня російські війська завдали чергового ракетного удару по Києву, внаслідок чого було зруйновано складські приміщення на Подолі. Серед постраждалих об'єктів опинився новий склад українсь…

У Франції з музею викрали унікальну книгу «Апокаліпсис» з обкладинкою Сальвадора Далі
У Франції скоєно зухвале пограбування музею, внаслідок якого зловмисники викрали унікальну деталь однієї з найдорожчих книг у світі — бронзову обкладинку до видання «Апокаліпсис», створену видатним сю…

Видавництво ArtHuss анонсувало вихід книги «Квіти. Теорія кольору» Даррока і Майкла Патнемів
Українське видавництво ArtHuss анонсувало вихід унікального практичного посібника «Квіти. Теорія кольору» від відомих нью-йоркських флористів Даррока та Майкла Патнемів. Книга, яка з'явиться у продажу…

Видавництво ArtHuss відкрило передзамовлення на біографічну книгу Ендрю Ґреєм-Діксона «Вермер: Загублене й віднайдене життя»
Українське видавництво ArtHuss анонсувало вихід унікального біографічного дослідження про життя та творчість видатного нідерландського художника Йоганнеса Вермера. Книга Ендрю Ґреєм-Діксона «Вермер: З…

У Полтаві відкрили перший в Україні пам’ятник Вільяму Шекспіру, що викликав дискусії у соцмережах
У Ботанічному саду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відкрили перший в Україні пам’ятник видатному англійському драматургу Вільяму Шекспіру. Проте незвичне ху…
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!