Відданість

«Мене все влаштовує так, як є», - зауважує Франко, який півжиття зраджував дружині, проте всі вважали їх щасливою парою; бо навіть Анна (його дружина) ні про що не підозрювала. Нині їй вісімдесят, а вона захопилася Андреа, фізіотерапевтом своєї доньки, який виявився геєм. Маргарита розмірковує над тим, що зрада - це своєрідна відданість самій собі, тому спокушає Андреа, який піддається пориву. А чоловік Маргарити, викладач літературної творчості Карло, домагається студентки Софії, одначе ні на що не спромагається й по тому отримує відкоша. Упродовж десяти літ він віддано прокручує в пам'яті свою поразку, згадуючи слова тестя: «Мене все влаштовує так, як є».