Український переклад і перекладачі. Між літературою і націєтворенням

У книзі дано розгорнуту панораму розвитку українського перекладу від Княжої доби й до нашого часу. Особливу увагу приділено перекладові й перекладачам ХІХ–ХХ ст., чия діяльність, окрім літературного, мала й виразне націєтворче спрямування, сприяючи проведенню чіткої межі між українцями і панівними націями імперій, до складу яких входили українські землі. Така роль українського перекладу не була унікальна: подібну функцію виконував німецький переклад другої половини XVIII ст., за часів домінування серед вищих верств розділеної Німеччини французької мови й культури, чи каталонський переклад ХХ ст., за часів здійснення урядом Франко примусової «кастилізації» Каталонії. Проте саме історія українського перекладу наповнена найбільшою кількістю драматичних сюжетів, і саме доля провідних українських перекладачів складалася значно трагічніше, аніж в їхніх колег з інших країн, які також зазнавали чужоземного політичного чи культурного панування.