Відкиньмо розповсюджену думку, що нарис як літературний жанр застарів і вже не відповідає динаміці й потребам життя. Професійний журналіст, за спеціалізацією нарисовець, Андрій Чирва ризикнув довести, що даремно прості розповіді про людей зведені до незавидної ролі анахронізму. У цій книжці зібрано двадцять нарисів. Це звичайні зовні, але насичені складними внутрішніми колізіями замальовки про суддів. Це відповіді на животрепетні запитання. Як і чому стають суддями? Кожен може стати суддею, чи лише окремі особистості? Чи можуть застарівати деякі професійні, морально-етичні норми в царині судочинства? Якими рисами має володіти суддя, незважаючи на панівні режими та настрої в суспільстві? Відповіді - у нарисах, що розпочинають серію видань про людей, які присвятили своє життя суддівській професії.