Книжка видатного соціолінгвіста Джошуа Фішмана присвячена питанням планування внутрішнього розвитку мов і світовому досвідові в цій галузі. Мову можна очищати від запозичень і, навпаки, активно запозичувати чужі слова, віддаляти від іншої мови або наближати, спрямовувати на класичний взірець або "осучаснювати" - спрямування можуть бути різними, та головне - треба свідомо вибирати шляхи її розвитку, не полишати на саму себе.