Книга 1. Вигнання і царство

Французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Но­белівської премії (1957) Альбера Камю (1913-1960) за життя називали «Совістю Заходу», і зараз він вважається одним з найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, чиї твори перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки А. Камю «Чужий», «Чума», «Падіння», «П'єси».

Збірник «Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об'єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору - можливості не обирати.

 «Вигнання» і «царство» - це різні полюси існування, відстань між якими - довжиною в людське життя...    

Книга 2. Падіння

Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913-1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку - перевірку часом.

«Падіння» - це остання закінчена повість Камю. В ній розповідається історія респектабельного адвоката Жана-Батиста Кламанса. Довгі роки він тягнув бездумне, хоча і цілком благопристойне існування, але одного разу пройшов повз потопаючу жінку, зробивши вигляд, що нічого не бачить і не чує. Цей вчинок змінив усе його життя і прирік на довгі роки болісних сумнівів, коли почалося те саме падіння…

Книга 3. Альбер Камю. П'єси

Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913-1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку - перевірку часом.

До видання увійшли драматургічні твори А. Камю - п'єси «Калігула» (1944), «Непорозуміння» (1944), «Стан облоги» (1948), «Справедливі» (1949), в яких виразно відбилася еволюція його творчості. Вони й сьогодні з успіхом йдуть на багатьох театральних сценах і яскраво демонструють непересічний талант Камю-драматурга.