Післячорнобильська бібліотека

"Післячорнобильська бібліотека" професорки Тамари Гундорової - один із центральних текстів українського літературознавства кількох останніх десятиліть.

У праці, жанр якої сама авторка визначає як розвідку з коментарем із "кінця постмодерну", літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб, а його метафорою служить "післячорнобильська бібліотека" - набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен та канонів, розгорнутих на зламі XX–ХХІ століть.

Післячорнобильський текст українського постмодернізму авторка тлумачить як карнавалізований і постапокаліптичний, а Чорнобиль - як слово-символ, що позначає стан присутности після травми. Ориґінальну концепцію постмодернізму у дослідженні зіперто на методології нуклеарної критики, адже для самої постмодерністської філософії постмодерн недвозначно асоціюється з ядерною епохою. Зрештою, обравши за оптику ситуацію "кінця постмодерну", авторка дістає змогу розгорнути, а почасти й скореґувати власне бачення постмодернізму в українській літературі.

Видання реалізується у співпраці з Інститутом Критики та часописом "Критика".