Миколі Хвильовому судилося стати символом цілої його блискучої мистецької ґенерації, бо саме він знайшов чи не найбільш місткі й промовисті образи, аби передати м'ятежну атмосферу переломної епохи, сконденсовані енергії зрілого українського модернізму. Його герої - безґрунтовні романтики - болісно переживають крах високих ідеалів у знебоженій пореволюційній дійсності. Модерністський ренесанс заторкнув літературу, живопис, театр, явив цілу пле- яду першорядних поетів, прозаїків, режисерів, художників. Історії творчої дружби Миколи Зерова й Георгія Нарбута, Юрія Яновського і Василя Кричевського, Анатоля Петрицького і літ'ярмарчан - значущі епізоди мистецького процесу десятих - двадцятих років. Ця книжка - спроба показати взаємозв'язки та взаємовіддзеркалення літератури й живопису, спроба, хай частково, передати невловний Дух Часу.