Закохані в життя, одружені на смерті

Євстахія Загачевського можна сміливо назвати "українським Ернстом Юнгером". Після втечі зі Львова у 1939 році майбутній письменник поринає в гущавину мілітарних подій Другої Світової. Спочатку записується до української військової частини в Німеччині, а після проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 року у Львові з вишкільного табору потрапляє до концтабору Дахау. Уже звідти як "штрафник" зголошується до Першої мотопіхотної бригади Військ СС, після поранення переведений до дивізії "Мертва Голова", а згодом і до дивізії "Галичина".

У книзі "Закохані в життя, одружені на смерті" представлені два твори автора: "Спогади фронтовика", які справедливо можна порівняти із книгою "У сталевих грозах" Ернста Юнгера, та збірник портретних оповідань добровольців дивізії "Галичина" – "Її регіт не лякав".