У монографії комплексно представлено стимули та чинники новітньої фемінізації назв осіб жіночої статі в контексті загальних процесів мовної та соціальної динаміки сьогодення, визначено словотвірну зорієнтованість фемінізації у теорії номінації, встановлено національну специфіку оновлення системи похідних фемінативів, їх лінгвістичний статус в проекції на гнучку стабільність мовної норми, проблеми узусу та словотвірної, лексичної та стилістичної норми.
Систему словотвірних фемінативів розглянуто в синхронно-діахронному вимірі, досліджено систему мовних позначень жінки в українській граматичній традиції кінця ХІХ–початку ХХ століття та словникарстві доби українізації (1918–1933 рр.) з урахуванням їх лексикографічної фіксації у радянський та пострадянський період та можливі впливи на оновлення системи найменувань жінки мови західноукраїнської діаспори.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь