За словами Жана Бодріяра, ніщо не може убезпечити нас від фатальности, ще менше - від стратегії. Втім, поєднання цих двох термінів - парадокс: хіба ж може бути фатальність, якщо є стратегія? А от: загадка фатальности в осерді будь-якої стратегії, загадка, що проглядає з фатальної стратегії в самісінькому осерді найбанальніших стратегій, це об'єкт, що взяв свою фатальність за стратегію, - щось таке, як правило іншої гри. По суті, об'єкт кепкує з тих законів, що в них його вбирають, він прагне фігурувати в розрахунках як саркастична змінна і дозволити рівнянням вивірятися, та правила гри, умов, на яких він погоджується грати, не знає ніхто, й мінятися вони можуть умить.