Чим живе сучасне українське село? Як живуть і про що мріють жителі української провінції в наш час? Роман “День до вечора”, реалістично зображуючи життя родини Романців, відповідає на ці питання. Ця книжка не схожа на ті, які автор зустрічав серед сучасної української літератури. Ця книжка не ідеалізує "садок вишневий коло хати", не закликає проміняти квартиру на будинок біля річки. Втім, ця книжка не є "літературою страждань". "День до вечора" – про події реальні, а також ті, що поки не відбулися. Цей роман частково автобіографічний. Автор писав про те життя, яке знає і пам'ятає – про життя села і життя в селі, про дорослішання, мрії, самостійність, про місто. У книжці немає романтизації сільської ідилії, навпаки – зображені відсутність роботи, умов для розвитку, показано, як жителі провінції вимушені виживати. Та навіть попри важкі умови люди все одно живуть, планують, мріють. Батьки роблять усе можливе й неможливе для своїх дітей, головним чином для того, щоб діти жили краще. Головні герої роману – батьки і діти родини Романців. У кожного персонажа власні мрії і власна боротьба з середовищем і собою. Для широкого кола читачів.