Дослідження мистецтва верхнього палеоліту України розпочалося зі знахідки Вікентієм Хвойкою під час розкопок Кирилівської стоянки в Києві у 1893-1896 роках бивня мамонта оздобленого складною гравюрою. Києво-Кирилівський бивень, швидко введений до наукового обігу автором розкопок, став наочним свідченням особливого значення мобільного мистецтва у суспільствах мисливців і збирачів верхнього палеоліту Східної Європи. Подальшим підтвердженням цієї тези стали мініатюрні фігурки оригінальної стилістики з бивня мамонта, оздоблені вишуканим геометричним орнаментом, які були вперше винайдені під час розкопок Мізина під керівництвом Федора Вовка у 1908-1913 роках. Ці сенсаційні знахідки перших витворів мобільної скульптури українського палеоліту, представлені Ф.