Вигнати окупанта

Жалюгідний хід цілої операції в 1921 році, повна невдача головного пляну - дати поштовх до протибольшевицького повстання по всій Україні й перевести його координацію, - затрата зв'язку між двома головними групами армії, Подільською і Волинською, - безмірно трагічний розстріл 359 вояків-героів, врешті й особа Юрка Тютюнника, командира Повстанської Армії, все воно склалось на те, що коли Перший Зимовий Похід - це гордість української визвольної війни, то про

Другий тепер або зовсім не згадується, або згадується з почуттям ніяковости. Але дослідники-аналітики мусять доходити правди, хоч би яка вона була прикра й болюча.

Дмитро Герчанівський мабуть не сказав усього, що знає, але у великій мірі причинився до пізнання правди про Другий Зимовий Похід.