Поезія - це разюча здатність відчувати світло - те, без якого цей світ не був би собою і не звався б світом. Це - чутливість до світла, іноді аж до різі в очах. Адже воно в нашому світі буває аж надто різне: одне пестить і гоїть, а інше сліпить і нищить…
На грані цих світлочутливостей і постає поезія Олени Павлової - тоді, «коли напуваєш чорнилом папір - і крізь ці сторінки пробиваються тонкі та гінкі перші пагони пролісків».
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь