Самотні вітри

Несподівано для себе Максим захотів її смерті. Так озвалася в ньому його понівечена любов.

Довго і складно йшов до цього. З дитинства почувався аутсайдером. Розумів, що йому - хлопчині з робітничого барака - нічого нормального не світить. І навіть дружба з надзвичайно толерантним Мишком Звягінцевим підсилювала ці відчуття. За спиною Мишка - надійна сім'я. І сам він - хоч картини малюй: дівчата зривають на ньому очі. А ще - зібраний, коректний, благородний.

І треба ж було вже студентом так нестямно закохатися в дівчину, з якою в Мишка - любов. Жити з ними в його столичній квартирі. Потайки їм заздрити і підкрадатися до їхньої любові, сподіваючись на свій шанс.

Усе інше добре складалося в Максима. Став льотчиком, як і мріяв. Здобув статус, блага, мав увагу жінок і не гребував нічим. Не вистачало тільки недосяжної для нього Марини Райдуги.

Покараність любов'ю і задавнена ревність нагнітали в ньому жахливі комплекси.