Монографія "Українське літературознавство від ідеї до тексту. Неокласичний дискурс" присвячена теоретичному осмисленню наукового доробку неокласиків в історії українського літературознавства, а також передумов і контексту появи українських модерних літературних студій.

Особливістю роботи є застосування соціокультурного підходу до аналізу еволюції літературознавства, розгляд його як інтелектуальної практики культурної свідомості. Центральним об'єктом роботи є неокласичний дискурс 20-х рр. ХХ ст. (наукова спадщина М. Зерова та близького до нього кола вчених В. Петрова, Б. Якубського, П. Филиповича, А. Шамрая, Б. Навроцького та ін.).