Ця книжка представляє творчість оригінального українського прозаїка 20-х років ХХ століття – Валер'яна Підмогильного, який у романі "Невеличка драма", використовуючи досвід фройдизму й екзистенціалізму, намагається відшукати – вкотре – Людину у сплетінні почуттів, переживань та ідей. Крізь запропоновані літературознавчі дослідження проходить інтелектуальна інтрига, зумовлена можливістю діаметрально протилежних інтерпретацій цього твору. Рання повість "Остап Шаптала", психоаналітична розвідка про творчість Івана Нечуя-Левицького та в'язничне листування створюють динамічний контекст для сучасного прочитання творчості письменника.