Післямову до видання написав львівський поет Остап Сливинський. «Вірші Тараса Малковича, - зазначає він, - виростають з несподіваної асоціації, переважно якраз не фонетичної (хотілося би сказати - на щастя), а візуальної, тактильної; з якоїсь ледве вловимої подібності фізичної форми чи властивостей предметів, з таємної механіки взаємин між речами, яку може виявити лише дуже уважне око, а розвинути - розпалена фантазія».
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь