Перша частина книжки є перевиданням розширеного варіанта символічного для франкознавства дослідження «Франко не Каменяр», виданого 1996 року в Австралії. У ньому розкривається іманентний характер Франкової творчости, яка прочитується в парадигмах ідеалізму, натуралізму, психоаналізу, гуманітаризму.

У книжці запропоновано нову інтерпретацію життя і творчості Франка в аспекті ґностичної драми, що розгортається через колізію двійництва, ритуал живопоховання і трагедію екзотеричного знання.

Уперше широко досліджуються ґностична та масонська символіка у Франковій творчості, а також архетипні образи «смерти на шляху», «матері природи», «цілого чоловіка», «вічної жіночости», топоси роздвоєння та сон душі про смерть власного тіла.