У монографії викладено теоретико-методологічні засади забезпечення екологічно й економічно ефективного землекористування в умовах поглиблення інституціональних трансформацій, які базуються на фундаментальних положеннях інституціональної економіки, теорії добробуту, екологічної економіки, теорії управління і менеджменту, концепціях сталого розвитку та загальної економічної вартості.

Обґрунтовано підходи до оцінювання і механізми забезпечення еколого-економічної ефективності землекористування. Запропоновано стратегічні напрями розбудови вітчизняної моделі управління земельними ресурсами для забезпечення еколого-економічної ефективності землекористування.