Ще з часу своєї появи роман "Пацики" одразу здобув культовий статус відвертого літературного свідчення про буремний кінець епохи вісімдесятих і початок дев'яностих на руїнах помираючого "совка". Тут є все, що сором'язливо замовчували тогочасні медіа і що ніколи не звучало на педрадах шкіл, ПТУ чи технікумів: епічні битви "район на район", перші кримінальні досвіди, хлопці й дівчата, які, заледве ступивши на поріг своєї юності, змушені вчитися виживати у цьому жорстокому, майже неконтрольованому хаосі стрімких соціальних і культурних змін, що пророкували близький крах старої системи.

Після першої публікації роману Анатолія Дністрового одразу охрестили "українським Берджесом" – за епічністю, відвертістю, жорстоким реалізмом і правдою життя роман не поступається, а то й перевершує знаменитий "Механічний апельсин", але водночас проза Дністрового є нам набагато ближчою, оскільки написана для нас і про нас свідком тієї непростої, але по-своєму романтичної епохи, яку багато хто з нас запам'ятав на все життя.

Книга 2. Місто уповільненої дії

"Місто уповільненої дії" - сувора урбаністична картина з життя сучасних підлітків, які стали на шлях злочинів. Написаний грубою, низькою лексикою у манері жорсткої прози, роман присвячений неусвідомленому злу, невблаганному фатуму і водночас надії у вирі небезпек, які чатують на молоді неприкаяні душі.