Полювання на тишу

Найцікавіше у цій збірці, певне те, як в ній все сходиться-перетинається-перегукується. Симетрично, точно, вивірено. Але не в тому розумінні, що застигло чи передбачувано. А в тому, як у природі: з її колообігами та взаємозалежностями — непомітними, але відніми щось, і все зникне. Це те, що бачиш із певної відстані, коли помічаєш, що все складається. І незрозуміло «чи то дракон всередині нас // чи то ми верхи на нім».

«В основі концепції книжки лежить подвійність, яка знайшла відображення і в структурі. Полювання може бути і прагненням оволодіти, досягнути тиші, і прагненням її знешкодити, позбутися. Це стосунки типу «любов-ненависть»: з одного боку, прагнення тиші як спокою та умиротворення, а з другого – боротьба з нею, адже тиша – це також стагнація, порожнеча, відсутність звуку, його стримування та пригнічення, мовчання – і, як наслідок, відсутність порозуміння. Зараз нівелюється цінність реального спілкування, ми втрачаємо вміння говорити одне з одним.