Далеко-далеко звідси розташована чарівна країна, де в селищі Смурфидолі, біля річки Смурфки живуть дивовижні маленькі істоти - смурфики. Крім маленького зросту і блакитної шкіри, смурфики відзначаються ще й власною мовою: вони розмовляють по-смурфськи. А ще вони дуже люблять рослину, яка називається "сарсапарель". Смурфики все роблять разом і в усьому слухаються Тата Смурфика. Король Смурф Одного разу Татові Смурфу довелося полишити Смурфидол на кілька днів у своїх справах. Та хто буде головним на час його відсутності? Після початкових непорозумінь усі погодилися, що це питання слід вирішити в демократичний спосіб - шляхом загальних виборів. От тільки народний обранець виявився не схильним до демократичного стилю правління. Смурфики поділилися на два непримиренні табори. Назріває громадянська війна… Смурфонія фа-смурф Коли Тато Смурф влаштував смурфський оркестр, виявилося, що один із смурфиків геть-чисто позбавлений музичного слуху. Однак він не згоден попрощатися зі своєю мрією стати музикантом. У лісі він зустрів добру фею Аврору, яка дала йому чарівний інструмент - тюрлюляфон, на якому неможливо сфальшивити. Радісний смурфик повернувся у селище, щоби вразити друзів чарівною грою. Однак фея Аврора насправді виявилася злим чаклуном Ґарґамелем, а тюрлюляфон - підступним чаклунським знаряддям, від якого смурфики заснули непробудним сном. Тепер смурфик мусить знайти спосіб їх розчаклувати…