Шість циклів/розділів дебютної збірки волинської поетки, як шість пелюсток вічної книги Любови, у якій образ ЖІНКИ з ностальгійно-елегійними переливами, без жодного натяку на сльозливу сентиментальність, прозирає мов напівзатерті фрески давньоруських храмів: ти впізнаєш цей образ, ці картини, ці візії/сни, ці напливи зрілого кохання і зрілого людського досвіду, і десь втрачаєш їх, не можеш впіймати у сіті слова, лише щемливий біль серця нагадує про ту вічність, що освячена ЖІНКОЮ…