Розглянуто сутність, структуру та типологізацію сучасних економічних систем, висвітлено генезис теоретико-методологічних засад економічної транзитології. У новітньому парадигмальному контексті, з урахуванням теоретико-методологічних новацій синергетики, еволюційного та інституційного підходів, проаналізовано трансформації сучасних економічних систем. Розкрито специфіку національних моделей перехідної економіки як вияв діалектичної єдності загального, особливого та специфічного у трансформаційному процесі. Здійснено аналіз інституційно-організаційних механізмів розвитку господарських систем та обґрунтовано основні напрями підвищення конкурентоспроможності національної економіки у глобальному світогосподарському середовищі.