В основу праці покладено оригінальну наукову концепцію, згідно з якою методи здійснення колективізації в Україні та Голодомор 1932–1933 року були тісно пов'язані з воєнно-стратегічними планами сталінського керівництва, зокрема й щодо превентивної "чистки" тилу від потенційно нелояльного українського "елементу" на випадок майбутньої війни.

Матеріали "Хроніки" дають чітке уявлення про масштаби та форми опору українського селянства, свідчать про щільний зв'язок соціальних і національних мотивів в антирадянських настроях населення України й увиразнюють геноцидну сутність Голодомору.