На основі проведених експедиційних етнографічних досліджень у селах Поліського району Київської області розглядається культура повскякдення українців другої зони відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС. Дослідження виконане методом усної історії. Записані автором свідчення дають уявлення про збереженість звичаїв, обрядів, усної народної творчості серед поліщуків, які залишилися жити на радіаційно забрудненій території, бо не змогли покинути свій рідний дім. У книзі подано реальні, не вигадані історії життя окремих людей, які філософськи говорять про своє повсякдення: "Така житка"...