"Дивними шляхами скерував Господь думки Ганусі до первня життя – яйця (курячого, перепелиного і навіть страусиного). Яйця - ідеальної еліпсовидної форми, яка в руках жінки закрутилася шляхами все нових необмежених можливостей. Так появилися "Дороги", "Драбини і драбинки небесні", "Кручені круцьки", "Колеса", "Зимові дерева", "Сіро-червоні світи" – жмути замкнених у собі меандрів і звивистих ліній. Відкриття: лінія, яку воском започатковуємо на яйці, вираховуючи очима і серцем місце її зустрічі й кінця, мимоволі переходить у вічність, де початок-кінець уже не існує, межа стерта, є тільки коло–еліпс-хвиля – вічний рух."

(Іванка Крип'якевич Димид, з передмови до книги)