Крила надії

У хвилини розпачу, тривоги і самотності, або в миті, коли щастя переповнює наші легені, найбільша мрія кожного – розділити свої переживання з тим, хто підтримає, зрозуміє і буде поруч будь- коли і не відмовить в компанії. Для ліричної героїні цим Кимось став Бог, Якого вона любляче називає Тато. Дівчина ділиться з Ним своїми переживаннями, страхами, болем і незмінно – надією, якою нерідко підтримує навіть Бога. Вони стають найкращими Друзями, поступово зближаючись і єднаючись в Одне ціле. Дівчинка просить Святого Духа розчинитися в ній, аби Тато завжди був поруч. Він з радістю виконує її пропозицію, навчаючи її не боятися жити і насолоджуватись кожним моментом життя.