Книга Скіфи. Трилогія

Всі три книги, що входять до трилогії з умовною назвою "Скіфи", написані в різні роки, й одним виданням ніколи не видавались. Але читач не знайде тут міфічних скіфів "с жадібнимі раскосимі очамі", адже, на відміну від О. Блока, Іван Білик бачив очевидне - принаймні три із чотирьох описаних Геродотом "різновидів" скіфів - це наші прямі пращури, а саме: скіфи орачі, скіфи хлібороби й царські скіфи. Що ж до тих, котрі "с раскосимі", то вони як раз і були четвертими скіфами - кочовиками, носіями легендарної іраномовности скіфів. Що ж до імен геродотових скіфів і самої назви племен, то згадаймо, що для пихатих греків у навколишньому світі поруч з еллінами існували лише варвари, іменами й самоназвою яких вони не переймалися.

Перша книга трилогії "Дикі білі коні" - описує боротьбу й перемогу сколотів (самоназва скіфів) над царем царів Дарієм та створення касти "царських скіфів".

Друга - "Не дратуйте грифонів" з Геродотом у якості героя - про його перебування в Ольбії, про вірність і зраду, про те, хто і як пише історію.

Третя - "Цар і раб" - глибоке осмислення конфліктів між владою й мораллю, між почуттям крові й жадобою влади, між свободою й психологією раба. В основі реальні події повстання скіфів в Боспорському царстві й захоплення влади Савмакомталем, заручником з правлячої династії сколотів в 112-110 рр. до н.е.

Трилогія "Скіфи" - це яскраве художнє осмислення витоків історії нашого народу, що, змінюючи самоназву, асимілюючи приходьків, з правіку жив на своїй землі.