Анкета

Чорнобривий паровоз закашляв десь далеко колесами, несміло засвистів у степу, i замурзані села виглянули із-за горбів здивовано, а Половецьке назустріч аж поклонилося, наче хотіло сказати: "Добридень вам!" Але засіяв сіянець дощ, заїмжилося, i село не поздоровкалося… А на тихий кашель паровоза пiдвiвся з полу в своїй хаті Антон Родіонович Собачка i, потягаючись, голосно сказав до жінки: - Не люблю, коли бандит сниться. Секретний агент по бе-бе, а мені цілу ніч, сволоч! сволоч! Розпатлана жінка, з підсиненим оком, спала поруч; він штовхнув її грубо під бік i в'їдливо, ляскаючи в долоні, гукав: - Хазяйка!.. Слава Богу, вже день, а ти й досі сонька виводиш... Пора, стара! Галька, обсіяна ластовинням та великими чорними бровами, злякано подивилась на свою долю - заспокоїлась, а спалені, смутні очі засміялися до Собачки: - З ким діло маєш, то той i верзеться... - Нє, ти, бра, послухай: вчора ми поймали на лузі Гарячого, а сю ніч - наче горять копиці сіна, якісь чорні свині лізуть у піч, за ними наші заложники… дядьки танцюють коло вогню i п'ють котъолками самогон... - Я розгоняю їх із Чабанюком, а Бугаєць Дмитровський (у мене сексотом работає...) під ніс мені котьолок: "Пий, кров-душа, разом з нами!" І, главне, Гарячий на рижому коні - прямо на мене, командую: "Револьвери!" - сіна горять, а села почорніли, як самогонні апарати...