На плавучому острові

Вікно було розчинене, і ми все чули від слова до слова. Устим Григорович сидів за столом;, а Ольга Терентіївна стояла і все йому доводила дуже спокійно. А він, як вислухав, затарабапив пальцями по столу і каже: - Я все розумію, і все зробимо, тільки почекай трохи. Впораємося з полоттям і з сіном, тоді й за це діло візьмемося. - Я згодна,- відповіла Ольга Терентіївна,- підождала б, так хіба погода буде чекати? Ви дивіться - який барометр! Зливи і грози! Де ви іншого разу візьмете стільки злив, як треба?