Діти
Автор: Василь Стефаник
Видавництво: Librarius
В наявності
Формати
Мова
Поклав граблі коло себе, сів потім на межу, закурив люльку, та й гадка гадку пошибала. А далі говорив на четверо гонів заголосно. - Най я трошки спочину супокоєм, бо лиш дома вкажуси, та й зараз дідові роботу найдуть. Таки невістка, коби здорова, круть, верть та зараз запіворить: "Та-бо ви не сидіть…" - А то господь, що над нами, видить, що я лиш ногами перебираю. А руки, аді, як згребло, а вже-м місіць неголений, а до церкви вже-м дорогу загубив. У чім піду, коли все з плечей забрали?
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!