Щоденник

Україна воскресає. В руїнах війни, в пожежах, з попелу виникає, як фенікс. Харків майже наполовину спалений большевиками, знищений. Я все це бачив. Скільки пережито за останній місяць! А скільки ще попереду - і голод, і холод, і злидні, і кров... Але мій нарід, пройшовши це страшне горнило, зазнає нового, кращого життя. І що б там не було, а Україна, ставши двадцять п'ять років тому на шлях власної державності, крізь бурі, тортури, знущання і визиск все одно державності не втрачає і тепер починає новий рішучий етап свого ствердження. Геть від Москви! - чи чуєш, Миколо? Коли б ти був зараз, коли б ти був з нами!