Повертин

Новели Василя Шкургана «вихоплюють» ефектні, гострі, часом колоритні й завжди характеристичні сцени з життя Гуцульщини на початку третього тисячоліття. Вони вирізняються яскравими й неповторними персонажами, напрочуд пильною роботою автора з мовою і тонким розумінням людської природи. Старовіцькі традиції, неповторні риси гартованого горами гуцульського менталітету органічно й делікатно в цих творах уписані в сучасний ритм і уклад життя.
Герої Шкургана у книжці, як і в житті, розмовляють гуцульським діалектом – живою мовою українських Карпат.